Дуже реалістична й водночас поетична проза. Про кохання, про розлуки, про таємниці, про випадкові зустрічі та місця, де ці зустрічі трапляються. Це історія життя різних людей, яких об’єднало одне кафе — яке вже й не кафе, але все одно його стіни продовжують зберігати безліч уривчастих спогадів про імена й обличчя людей, які були неймовірно важливими одне для одного, але абсолютно нічого не знали одне про одного. Невеликий роман, умістив у собі багато меланхолійної смутку та ностальгії.