— Ти. Зрадив. Мене.
— Що ти собі дозволяєш? — спитала спокійним голосом. — Яке ти маєш право пред’являти мені щось?! Я підняла погляд і побачила все той самий гнів. Людський гнів, від якого мене аж вивертало. Мене зараз навіть вивертало від того, що він узагалі з’явився в моєму житті. — Ненавиджу! — гаркнула я, відчуваючи, як пече очі. — Ненавиджу тебе і твого дракона!!! Його погляд був важким, ніби він намагався взяти себе в руки. — На твою любов, Саншайн, ніхто не розраховував. Мені завжди було байдуже. Йому не потрібні були ні моя любов, ні відданість, ні терпляче бажання створити нормальну сім’ю. І я вирішила, що моєму дитині не потрібен такий батько — навіть якщо він дракон.