Микола Михайлович Карамзін (1766–1826) — російський історик і письменник, почесний член Петербурзької Академії (1818). Автор багатотомної «Історії держави Російської» (т. 1–12, 1816–1829) — одного з ключових праць вітчизняної історіографії. Один із засновників російського сентименталізму («Листи російського мандрівника», «Бідна Ліза» та ін.). У різні роки очолював видання «Московський журнал» і «Вісник Європи».
З 1803 року і до кінця життя Карамзін, «за найвищим повелінням», працював над «Історією держави Російської». У центрі його концепції — думка про те, що шлях Росії та її могутність пов’язані з укріпленням самодержавної влади: за твердого правління країна досягала розквіту, за послаблення влади — переживала занепад.
Перед вами другий том «Історії держави Російської».
Зміст тому:
* Розділ I. Великий князь Святополк. рр. 1015–1019.
* Розділ II. Великий князь Ярослав, або Георгій. рр. 1019–1054.
* Розділ III. Правда руська, або закони Ярославові.
* Розділ IV. Великий князь Ізяслав, названий у хрещенні Дмитрієм. рр. 1054–1077.
* Розділ V. Великий князь Всеволод. рр. 1078–1093.
* Розділ VI. Великий князь Святополк-Михайло. рр. 1093–1112.
* Розділ VII. Володимир Мономах, названий у хрещенні Василем. рр. 1113–1125.
* Розділ VIII. Великий князь Мстислав. рр. 1125–1132.
* Розділ IX. Великий князь Ярополк. рр. 1132–1139.
* Розділ X. Великий князь Всеволод Ольгович. рр. 1139–1146.
* Розділ XI. Великий князь Ігор Ольгович.
* Розділ XII. Великий князь Ізяслав Мстиславич. рр. 1146–1154.
* Розділ XIII. Великий князь Ростислав-Михайло Мстиславич. рр. 1154–1155.
* Розділ XIV. Великий князь Георгій, або Юрій Володимирович, прозваний Долгоруким. рр. 1155–1157.
* Розділ XV. Великий князь Ізяслав Давидович Київський. Князь Андрій Суздальський, прозваний Боголюбським. рр. 1157–1159.
* Розділ XVI. Великий князь Ростислав-Михайло вдруге в Києві. Андрій у Володимирі Суздальському. рр. 1159–1167.
* Розділ XVII. Великий князь Мстислав Ізяславич Київський. Андрій Суздальський, або Володимирський. рр. 1167–1169.