"Іноземка" стала першим серйозним твором, який Сергій Довлатов написав у еміграції.
Ця повість входить до шкільних і університетських програм навчання, неодноразово ставилася на театральній сцені як п’єса, перекладена всіма основними європейськими мовами й досі користується любов’ю читачів.
Ця книга присвячена автором «самотнім російським жінкам в Америці» і розповідає про одну з них. Життя головної героїні сповнене великих і малих бід, кумедних і трагічних подій, із яких автор і складає образ «Іноземки». Причому кожен із цих елементів у Довлатова з одного боку поданий дуже просто, а з іншого — з такою іронією, що сміх викликають навіть ті моменти, над якими самі герої повісті безутішно плачуть.
Марусю Татарович — дівчина з хорошого радянського середовища. Її батьки не були кар’єристами: історичні обставини радянської системи, що знищувала найкращих людей, змушували батька й матір займати вакантні місця, і наприкінці трудової біографії вони міцно закріпилися в номенклатурі середньої ланки. У Марусі було все для щастя: рояль, кольоровий телевізор, черговий міліціонер біля дому. Закінчивши школу, вона легко вступила в Інститут культури, була оточена шанувальниками відповідного статусу. Плата за сімейне щастя обрушилася на Татаровичів в обличчі єврея з безнадійно прізвищем Цехновіцер…