Той, хто йде в тіні. Книга 5

7 год. 15 хв.

Мова російська

Автор Марк Амврелій

Читець Вадим Кривошеєв

Гоголь — один із небагатьох письменників, які у своїх безкінечних мандрах побували в трьох священних столицях — Москві, Римі та Єрусалимі, а пережив ці «паломництва» з особливою силою й глибиною. Із трьох міст, без сумніву, найулюбленіший для нього — Рим: саме там Гоголь провів чотири з половиною роки, завершив першу частину «Мертвих душ», створив і переробив чимало творів.

Відомо, що спочатку Гоголь мав намір написати цілий «римський» роман під назвою «Аннунціата». Але в 1841 році він змінює назву на «Мадонна дей фьори», а через рік виходить повість «Рим». Зміна заголовка свідчила про те, що змінилася тема й змістився центр тяжіння оповіді — розповідь уже не про жінку, а про місто. Гоголь і раніше використовував топоніми в назвах своїх творів, наприклад, у «Миргороді» (1835) та «Невському проспекті» (1835). «Рим» замикає цей ряд.

І якщо погодитися з тим, що твір мистецтва завжди є картиною світу, imago mundi, то повість Гоголя виявиться не лише дослідженням римського генія місця, втіленим у формі літературного твору, а й ідеальним imago Urbis.