Рядок із вірша Пастернака, що став назвою роману, підкреслює масштаб задуму автора: минуле, теперішнє й майбутнє зливаються у Вічне. Стовбур сюжету — опис похорону старого залізничника на далекій роз’їзній станції в степу. І навколо цієї буденної події виростає багатопланова картина життя та трьох родин на полустанку, та й країни загалом...