Я — дочка панівної родини, студентка Інституту Чарів, яка подає великі надії. І я — нечисть для світу, у який я потрапила. Він — вищий дракон, інквізитор, і прийшов по мене. Тепер за будь-яку ціну потрібно не видати себе. А ще на мені трактир і раптом ожила давня мітла. І хтось наполегливо надсилає мені поклик уночі.
Та навіть інквізиторам інколи потрібна допомога, а нечисть може стати другом, а не ворогом. Або не просто другом? Як інакше пояснити, що поруч із ним у мені прокидається полум’я?