Труна підполковника Недочетова

Розпал громадянської війни.

По морозних сибірських шляхах від села до села рухався різномастний військовий загін. У ньому були і старі кадрові офіцери, і кінні частини, і мобілізовані піхотинці. Серед війська тут і там траплялися обморожені, буркотливі цивільні. Усі вони об’єднані однією метою: пробитися вперед!

На схід! Ця думка підтримувала в загоні необхідну дисципліну, диктувала потрібні в поході заходи: виставлялися дозори, споряджалися патрулі. Біля хати, де розміщувався штаб, чергували вісники, мерзли в сідлах ординарці. Караули ставили не лише до військових боєприпасів. На міцних розвальнях були щільно укладені зелені ящики. П’ять акуратних, міцно збитих, замкнених, опечатаних ящиків. До цих розвальнів ставили посилений караул. І називалося те, що так ретельно охоронялося: архів, документи загону…

Ад’ютант штабу часто оглядав замки й печатки на цих ящиках. У поході до них нерідко під’їжджав хтось із старших. І караулу було наказано строго-настрого нікого не підпускати до них ні в дорозі, ні на зупинках…