Ех, Василісо, не рви б ти аленького цвіточка й не потрапила б у світ, де Іванушки зовсім не дурники, а Красуні та Премудрі. Не прикинулася б німфою й не побувала б на чудо-острові, де дракони керують розважальними центрами, а любасливі ельфи — їхні вірні друзі й помічники, але рівно до того часу, поки ти, Вася, не з’явишся на горизонті. Одне слово — вв’язалася ти, громадянко Іванова, і міцно вв’язалася! І тепер хочеться побажати тобі тільки одного: «Біжи!»