Пани Головльови

М. Е. Салтикова-Щедріна по праву відносять до письменників-сатириків світового рівня. Але водночас його твори часто тлумачать лише як сатиру на державний устрій і порядки самодержавної Росії.

У цій книзі зроблено спробу представити читачам іншого Салтикова — майстра, наділеного найрідкіснішим художнім даром: даром бачити комічну основу життя. Бачити, на відміну від класичного побажання Гоголя, крізь видимі сльози — невидимий світові сміх.