Фінал новорічної п'єси

15 год. 29 хв.

Мова російська

Автор Яна Дубинянська

Читець Тетяна Телегіна

Опис

Журналістка була надзвичайно й дуже смазлива. охайне овальне личко, атласна каштанова чолочка аж до брів, великі блискучі очі з довжелезними віями і до того ж родимка над чітко окресленою верхньою губкою. Журналістка то й діло задумливо підносила кулькову ручку до маленького ротика, округляючи його літерою «о», і, звісно, знала, що в цю мить вона виглядає безумно сексуально.

А взагалі-то, чесно визнала Марша, — вона, ця журналістка, була по-справжньому гарна.
І Франсис, природно, не міг цього не помітити. Журналістка лукаво повела бровами, покусуючи ручку, а Франсис недбало пригладив вказівним пальцем вуса. Ще тиждень тому там не було нічого пригладжувати, зате тепер кололо більш ніж приємно. Згадавши про це, Марша вирішила усміхнутися й більше не звертати уваги на дівчину навпроти. Загалом, треба було зосередитися.

Хоч Три мушкетери й досі мовчали — попри те, що в анонсі прес-конференції наголос робили саме на їхніх іменах. Але за довгим столом сиділи також директор і головний режисер театру, обидва з юними прес-секретарками, худа літня помічниця та сценічний красень Артур Кларідж — виявилося, що в житті він доволі потріпаний життям блідий веснянкуватий блондин, ледь помітний за клубком проводів, мікрофонів і диктофонів, що припала(мали) напроти нього.