У моєму резюме було одне слово: «решала». Я вирішував проблеми. Остаточно. Поки одна з них не вирішила мою — мене зрадили, мене вбили, питання закрили. Я розплющив очі — новий роботодавець. Давнє божество. Контракт простий: моє життя в обмін на мою радість. Я посміявся — яка ще радість? Угода ідеальна. Соцпакет скромний: умовне безсмертя, дивні здібності й культ у напівзруйнованому стані. Тепер я — Лютояр у Північграді, місті, де всім керують самовдоволені аристократи з роду Ворона. Мій план? Провести ревізію. Вони думають, що полюють на чужака. Вони помиляються. Я не дичина. Я аудитор вищих сил — і в моєму звіті їхній рід значиться як найбільша стаття витрат.