«— То Марія. Опиши ще раз, як виглядали нападники. Ми ж вже набігались довкола цієї гарної дівчини — а все одно: це просто не мій тип жінки. Я сідаю на своє місце. Уважно слухаємо її повторний розповідь… — Добре, можеш іти. А тепер що ви про це думаєте? — відпускаю дівчину й звертаюся до присутніх соратників-підлеглих. І так, і сяк прикидали — нічого не виходить. І найголовніше: вдень вони не злякалися напасти! А за описом нападників підходить третя частина чоловіків Тули…»