Дуель

Дуель — одна з найоб’ємніших повістей А.П. Чехова. Вперше була опублікована в газеті «Нове время» у 1891 році.

У маленькому містечку на березі Чорного моря під час купання зустрічаються двоє приятелів: двадцяти восьмирічний Іван Лаєвський і військовий лікар Самойленко. Лаєвський ділиться з другом перипетіями свого особистого життя. Кілька років тому він познайомився із заміжньою жінкою; разом вони втекли з Петербурга на Кавказ, вирішивши розпочати тут нове життя. Але з першого дня все пішло не так, як планувалося з самого початку.

Містечко виявилося нудним, люди — нецікавими, а колишня пристрасть згасла. Іван Андрійович мріє тікати звідси назад на північ, але що робити з набридлою коханкою? Вона працювати не вміє, рідних і близьких у неї немає. Випадково плани Лаєвського стають відомими зоологу фон Корену, який звинувачує його в безвідповідальності та розпусті. Розлючений Лаєвський ображає молодого чоловіка, і той викликає його на дуель.