Якби в Олени Лухоніної спитали, чи щаслива її сім’я, вона навряд чи змогла б відповісти на це запитання однозначно. Щастя й горе, печаль і радість завжди йшли в її житті пліч-о-пліч. Олена, як могла, берегла рідних від біди — мирила, втішала, допомагала переживати втрати. Ще в молодості вона зрозуміла: завжди є вибір. Життя — як перехрестя, і лише наприкінці шляху стане зрозуміло, чи пішли ви тією вулицею.