Дочка воїна, або Кадети не здаються

Коли тобі вісімнадцять, здається, що весь світ у тебе під ногами! І ти ширяєш на крилах першого кохання до старшого брата своєї найкращої подруги, піддавшись легковажності безтурботної юності, влаштовуєш нелегальні перегони, насолоджуєшся кожним прожитим днем і робиш капості викладачам університету. І життя прекрасне й дивовижне… рівно до слів рідної матері: «Кіра, це твій батько!»