Роман Олександра Галини викликає мимовільні асоціації із символічним маршрутом російської літератури, прокладеним Радищевим із Петербурга до Москви, хоча герої рухаються в зворотному напрямку — з Москви до Петербурга. У цій оповіді багато написано «наоборот», і сама подорож відбувається не наяву, а уві сні, та ще й з анекдотичної причини. Перекладене зі музичного сленгу на вербальну мову, назва роману (яка відсилає читача до відомих за книгами Михайла Бахтіна «територій тілесного низу») визначає сюжет цього захопливого, дуже смішного й місцями пронизливо-сумного твору та задум автора — розшифрувати таємний маршрут теперішнього російського життя, який прокладається навмання — і теж ніби уві сні, інколи в жанрах і стилях, раніше невідомих.
Олександр Галин — радянський і російський драматург, театральний та кінорежисер, сценарист. Його п’єси ставлять на сценах театрів по всій Росії та за кордоном. «До-ре-мі-до-ре-до» — саме це поєднання нот виконували джазові музиканти, якщо не хотіли нічого грати публіці. Різновид музичного лайливого виразу. І книжка така сама — трохи загадкова, трохи смішна, а передусім музична й театральна.