Щоденник тестувальника

Необхідний вступ. Перший же гуманітарій, прочитавши цей твір, випав у нерозчинний осад через використання термінів, ніде й ніколи не видимих і не чутних. Другий гуманітарій зажадав сатисфакції. Тому внизу цього твору — глосарій із термінами, якщо комусь за текстом вони здаватимуться туманними. Отже, якщо ви не комп’ютерник, можете перегорнути вниз, усе там проштудіювати, а потім уже читати чисто для задоволення. А що ж тоді комп’ютерники? Їм можна не читати, га? Ну, як вам сказати… Я б прочитав. )))
Тепер про людей, фірми та інші назви. Десь так прийнято в таких випадках говорити, що всі персонажі вигадані й будь-яка схожість абсолютно випадкова. Традицію порушувати не будемо. Усі без винятку покидьки й контори в цьому творі вигадані мною без особливих труднощів. Тож якщо тобі, Бочарик, раптом спаде на думку, що це ти — не лестіть собі! Це не ти. Це міраж. А щоб було ясно, що ти міраж, в кінці основного тексту, але перед глосарієм я розмістив твоє фото.
І останнє. Це не сьогоднішній день. Це певний час тому. Який — можете прикинути за календарем. А можете й не прикидувати. Зрештою — яка різниця, якщо всього цього ніби й не було.