Якби ви побачили її в супермаркеті чи на вулиці, ви подумали б, що вона звичайна жінка. Ніхто не скаже, що вона сама бореться зі злом у цьому світі. Не як супергерої з фільмів. По-іншому.
Одного разу Дебра подумала: ось у мене є дім, є їжа на столі, а в деяких дітей цього немає. І тоді вона зрозуміла, що сенс її життя — виховувати прийомних дітей. Дітей, яких забрали у важких батьків. Дітей, які ніколи не знали, як це — жити в щасливій родині. Так у її домі з’явилася маленька Ханна. Їй було 4 роки. Вона була як затравлена істота.
Молоко з печивом перед сном, власні заколки та іграшки, ласка і обійми мами — малеча довго не могла звикнути, що так буває. Але все розвалилося в один день. На порозі їхнього щасливого дому стояла справжня мама дівчинки. Вона взяла Ханну за руку й забрала її з собою, а Дебра не змогла її зупинити.
Але це лише початок історії.