Маленький восьмирічний Тьома стояв над зламаною квіткою й із жахом усвідомлював безвихідність свого становища. Ще кілька хвилин тому він прокинувся, випив чаю й із апетитом з’їв два шматочки хліба з маслом, повністю виконуючи свої ранкові обов’язки. Потім він вийшов через терасу в сад у чудовому настрої: сповнений радості й безтурботності.
У саду було так приємно! Він прогулювався акуратно прибраними доріжками, вбираючи свіжість літнього ранку, що тільки-но починається, і із задоволенням оглядався навкруги.