Діти Живаго. Остання російська інтелігенція

Колективний портрет людей, які після смерті Сталіна визначали культурний ландшафт і формували суспільні уявлення в Росії: від Олександра Твардовського та Євгена Євтушенка до Андрія Сахарова й Олександра Солженіцина, від Іллі Еренбурга до Дмитра Лихачова.

Автор — Владислав Зубок, випускник МДУ та професор міжнародної історії Лондонської школи економіки і політичних наук. Він написав відзначені визнанням книги «Коллапс. Гибель Советского Союза» та «Неудавшаяся империя», а його нещодавня робота «Мир холодной войны» у 2025 році увійшла до числа фіналістів премії Джорджа Оруелла.

«Діти Живаго» розповідає про спільноту людей, які в повоєнні десятиліття після сталінської доби задавали тон культурі, світогляду та публічній дискусії. Це не лише знамениті «шістдесятники» — Твардовський, Євтушенко, Володимир Висоцький, — а й їхні старші орієнтири та вчителі (від Еренбурга до Лихачова), дисиденти Сахаров і Солженіцин, а також науковці, журналісти, кінематографісти, театральні режисери й актори, державні та партійні діячі — усі, хто відчував себе продовжувачем традиції російської інтелігенції. Книга — про потужне культурне середовище, що зникло разом із Радянським Союзом, але досі впливає на нас і викликає відгук.

Пронизливий символ цієї оповіді — доля Юрія Живаго з роману Бориса Пастернака, великої розгорнутої епітафії загибелі дореволюційної російської інтелігенції.

Автор книги Владислав Зубок — випускник МДУ, професор міжнародної історії Лондонської школи економіки і політичних наук, автор відомих праць «Коллапс. Гибель Советского Союза» та «Неудавшаяся империя»; його книга «Мир холодной войны» у 2025 році стала фіналістом премії Джорджа Оруелла.