Це місце відоме як «Керемет» або «рощa Керемета», а російською його називають «кереметище». Я добре пам’ятаю цю рощу: там росли дерева, темні й густі. Нас завжди попереджали, щоб ми не ходили в рощу Керемета, бо там часто зникали люди й постійно лунали дивні звуки. Найголовніше — там не можна було нічого чіпати: ні ягоди, ні гілки, ні монети. Ті, хто наважувався це робити, згодом страждали від різних хвороб. Книга етнолога й фольклориста Германа Устянцева пропонує захопливу мандрівку в світ міфології народів Уралу та Поволжя, таких як татари, башкири, чуваші, комі, комі-перм’яки, удмурти та марійці. Ви дізнаєтеся, чому не можна показувати зуби чуваському лісовому духу арзюрі, як правильно відвідувати баню за башкирськими віруваннями, щоб не розгнівати банного господаря, яку роль виконує «кладбищенский начальник» і яке місце домового в сучасній квартирі. Це видання засноване на працях відомих фольклористів, архівних документах і особистих дослідженнях автора, доповнених розповідями, віруваннями та обрядами, пов’язаними з нечистою силою. Тут представлені не лише думки науковців і збирачів фольклору, а й оповіді самих мешканців міст, сіл і деревень регіону. У цих розповідях, зібраних під час етнографічних експедицій, і завдяки ілюстраціям сучасного художника PETUCHINO оживають легенди й міфи про давніх велетнів і затоплені села, про ангела смерті Азирене та демона Керемете, про привидний весільний поїзд і духів хвороб.