Чужий чоловік

Він — кобель і відчайдушний бабій, не звиклий себе обмежувати в задоволеннях. Рахунок його перемог іде на сотні.

Вона — звичайна провінціалка, що вірить у казки про кохання до самої могили.

— Сьогодні я з Олежиком іду, — невпевнено бурмоче русява, фарбуючи губи ліловою помадою.

Мої руки завмирають під струменем крижаної води. Повітря в легені не йде.

— Майте совість, Дін, ти в минулий раз з ним пішла, — обурюється її подруга, розчісуючи волосся, — я теж хочу.

— У мене пільги, як у ветерана бойових дій, — хмикає та у відповідь. — Після зустрічі з його дружиною я мало не лиса лишилася.

Закриваю кран і виходжу, несучи мокрі руки. Я не вірю. Це не може бути правдою. Так не буває.

❃❃❃❃❃

Історія Олега з книги «Колишній чоловік».