Будеш моєю

Олег жив щасливо й безтурботно та не збирався одружуватися в найближчому майбутньому. Та лише доти, доки не зустрів ту, заради якої готовий на що завгодно: плюнути на кар’єру, піти проти всього світу й навіть — проти своїх високопоставлених родичів.

— Та плювати! — вигукнув Олег, у вічі потемніло, всередині щось рвонула, розлетілося на дрібні скалки. — Сказав, вона моя! Вже моя!

— Ніхто тобі не дозволить на ній одружитися, — гаркнув Федір, вказавши на очевидне. — Ні наш батько, ні ми, ні її рідня.

— Та йдіть ви! — спалахнув Олег. — Пытаюся придумати, як ви забороните, нічого в голову не лізе. Підкажеш?