Жива, безмежно людяна книга актора, режисера, продюсера й письменника Девіда Духовни — роман про невловимий зв’язок між дітьми та батьками, про швидкоплинну красу, музику, спорт, літературу. Це книга про все справжнє, що проглядає з-під пластика, рекламних вогнів і попси. А ще — про те, що вважати перемогою й успіхом у конкретно взятому людському житті, чиє визнання важливе, що має сенс пам’ятати і чим дорожити.
Тед Сплошелюбов на прізвисько пан Арахіс мало схожий на інших випускників коледжів Ліги плюща. Він живе в крихітній квартирці разом зі своєю електричною рибкою Голдфарбом, спить серед власних писань — постмодерністських претензій на літературу — і сподівається, що колись йому вдасться створити великий американський роман. У Теда, як у будь-якої людини, були батьки. «Були», бо мама померла, а батько… стосунки з батьком у Теда такі, що, мабуть, краще було б їх узагалі не мати. Але одного разу, дізнавшись, що батько вмирає від раку легень, Тед переїжджає до батьківського дому — і в його житті стає в сто разів більше подій і одкровень. Батькові лишилися лічені місяці, а стан погіршується кожного разу, щойно його улюблена бейсбольна команда «Бостон Ред Сокс» знову програє. І програє вона вже багато років поспіль. Тед влаштовує для батька персональний театр — інсценізує вихід його улюбленої команди з глухого безнадійного тупика, паралельно допомагаючи красиво завершити історію його непростого життя.