1950-ті роки. Юна Ейліш живе в ірландському містечку, де життя нудне, передбачуване, і водночас неймовірно затишне. Ейліш не прагне кудись їхати: вона задоволена своїм звичним життям, щаслива з рідними в улюбленому старому домі. Але одного разу їй трапляється шанс змінити життя. Поїхати в зовсім інший світ, у далеку й майже міфічну країну, звідки ніхто не повертається, і звідки хіба що доходять звістки про дивовижне життя тих, хто виїхав. Ейліш не хоче залишати матір, сестру, дім, але від такої можливості не відмовляються. Там на неї чекає хороша робота, уже підібране житло… І дівчина з ірландської глушини опиняється в нью-йоркському Брукліні, де місто ніколи не спить: розкішні універмаги, широкі вулиці, блискучі автомобілі. Ейліш сумує за домом, сумує через самотність, але час іде — і поступово вона звикає до Брукліна, стає його частиною, і ось вона вже «своя» в Америці, уже вхопила свою птицю щастя. Поки не станеться подія, яка змусить її повернутися в Ірландію…
Неймовірно тонкий, сповнений заворожуючого світла й меланхолії, що то сумна, то радісна, роман про життя на межі двох світів і двох епох. Роман про вибір і пошуки себе, про сумніви та подолання їх, про тугу за минулим і передчуття майбутнього. Медитативний опис життя звичайної ірландської дівчини, яка перебралася до Америки, її ностальгії, смутку й «обростання» зв’язками. Це тихa мелодрама про те, що життя — не вогневий калейдоскоп, а буденна низка маленьких трагедій з секундними спалахами щастя.