— Не чіпай. —
Його очі могли вбити, розчавити й знищити.
— Я так тебе любив… Я був готовий померти за тебе. А ти… —
— Марат, я прошу тебе, дай мені сказати! Я не… —
— Мовчи, — він урвав мене, і я замовкла.
— Мені не потрібні твої виправдання для дурня. Я сам усе бачив. Мій адвокат привезе документи про розлучення для підписання. —
Він недбало кинув мою руку й пройшов повз мене до дверей.
— Я вагітна. —
Марат застиг, наче вкопаний.
Повільно обернувся. Я зустрілася з його холодними сірими очима, у яких читалося недовір’я.
— Що ти сказала? —
— Від тебе.