— Сіграєш роль моєї нареченої, — твердий наказ летить від начальника. Саме наказ, а не питання! Обличчя серйозне, жодної тіні усмішки. Наче перемкнувся одним клацанням. — Перед моїми батьками. — Шеф, я все розумію, — тихенько сміюся. — У нас із вами гарні стосунки, але… не настільки ж! — Рита, це не прохання, — говорить він ще чіткіше. Я напружуюся вперше в житті. — Я самітник, тож вірний чоловік і супер-тато — це не про мене. Ну який із вас батько, шеф… невдовзі дізнаємось. Коли я вам зізнаю, що ми провели разом ніч, яку ви навіть не пам’ятаєте. І скоро… ви станете таточкою.