Дочка арабського шейха не має права на помилку, але я її зробила — закохалася в найкращого друга й віддала йому свою невинність. Я вірила, що нам із Нейтоном судилося бути разом, наївно вважаючи, що батько дозволить мені самій вибрати майбутнього чоловіка.
«— Ти вийдеш заміж після закінчення університету, Алісія. За Амірана аль-Мактума — спадкоємця Анмара. »
Аміран:
— Клятви вірності, перша шлюбна ніч, твоя невинність і наші майбутні діти — усе це вже належить мені, Аліса.
— Ні, я не хочу.
Тоді я ще не знала, що для Амірана аль-Мактума не існує іншої волі, окрім його власної. Відповівши «ні», я підписала собі смертний вирок, своїй родині й Нейтону також.