Пройдено дві країни, здобуто могутність, якою в цій країні володів лише імператор, але спокою нема. Проблема за проблемою паморочить голову, тисне вагою рішень, які треба ухвалювати. Коли Андрій був на Землі, головне для нього було — вижити. Вижити тоді, коли він крадався крізь «зеленку», щосекунди очікуючи пострілу; вижити, коли він був найманим убивцею; вижити, коли він сховався від переслідувачів у віддаленому монастирі й став ченцем.
Тут, у цьому світі, головним стало інше — знищити Зло, а вже потім вижити. І за це Андрій готовий не щадити ні себе, ні своїх близьких. Як на війні.