Книгу вперше було записано 5000 років тому.
На момент видання цієї книги у 1966 році в Америці вже існувало близько 600 перекладів англійською мовою «Бхагавад-Гіти». Тому Бхактиведанта Свамі назвав свій переклад із коментарями «Бхагавад-Гіта як вона є», пояснюючи це тим, що всі попередні переклади не відображають істинного сенсу цієї оповіді, адже їхні автори не належать до ланцюга духовних учителів.
…«Початок битви на Курукшет раі»
Бхагавад-Гіта завершується запевненням Санджаї: «Там, де Крішна — володар містиків, і Арджуна — найкращий стрілець, там процвітання, перемога, небувала міць і праведність».
Гіта починається з питання царя Дхритараштри. Він сподівався на перемогу своїх синів, на чиєму боці були великі воїни Бхішма, Дрона і Карна. Але Санджая сказав, що, на його думку, перемога буде за Крішною і Пандавами.
Те, що Крішна прийняв роль візничого Арджу ни, є проявом Його зреченості — однієї з шести Його надбань.
Усе почалося з напружених стосунків між Дурйодханою та Юдхиштхірою. Арджуна б’ється на боці свого старшого брата, Юдхиштхіри. У битві вирішується питання про те, хто правитиме світом, і Санджая передбачає, що це буде Юдхиштхіра, бо він був ще й дуже моральним правителем — за все життя він жодного разу не солгав.
Багато недалекоглядних коментаторів приймають Бхагавад-Гіту за звичайну розмову друзів перед битвою. Але така книга не могла б стати святим писанням. Можна заперечити, що з боку Крішни було неморальним спонукати Арджуну воювати, але в самій Гіті ясно сказано, що Бхагавад-Гіта — найвищі настанови про моральність. Суть усього викладено в 34-му вірші Дев’ятої глави: «Стань відданим Крішни». Сенс релігії в тому, щоб віддатися Крішні. Настанови Гіти — це найвищий процес релігії й моралі. Усі інші процеси можуть очищати й вести до цього процесу."