Бридка герцогиня Маргарита Маульташ

Понад століття Ліон Фейхтвангер (1884–1958) залишається одним із найпопулярніших у світі німецьких авторів. І це той рідкісний випадок, коли причини тривалої любові читачів цілком зрозумілі: його творчість — одна з вершин жанру історичного роману. Справжній майстер, Фейхтвангер має рідкісну здатність створювати захопливу оповідь, глибоко й детально занурюючись у хитросплетіння історичних подій. У своїх романах — навіть у тих, що присвячені найвіддаленішим епохам і маловідомим епізодам — автор незмінно дбайливий до читача: створювана ним реальність переконлива, а безліч історичних подробиць він вплітає в оповідь так акуратно і продумано, що більшість із них виявляються зрозумілими та такими, що ніби чекають на осмислення — мов події власної епохи. Фейхтвангер ніколи не зображує історію заради неї самої: будь-який із його романів — це завжди тонке й точне, що кличе до роздумів або полеміки спостереження за глибинними процесами, які керували перебігом людського життя колись і які керують ним у будь-які часи.

Події роману «Бридка герцогиня Маргарита Маульташ» (1923) розгортаються — у XIV столітті в Тіролі. За захопливим сюжетом приховано міркування про людську особистість і пошук свого місця в суспільстві, з його приписами й стереотипами — тим гострішими, що в обох книгах центральну роль відведено жінкам, яким у межах відведеного їм місця в середньовічному суспільстві стає тісно.