Трактат «Лунь-юй» був обов’язковим для вивчення в класичній освіті Китаю протягом багатьох століть. У 1910 році його переклав російською мовою Павло Степанович Попов — найбільший російський синолог свого часу. Його переклад вирізняється точністю, виразністю та близькістю до оригіналу, що робить його цінним джерелом інформації про давньокитайську філософію.