Роман «Білий Домініканець» присвячено алхімічній традиції. Мейрінк мовою притч і алегорій розповідає читачеві про загадковий процес духовного становлення людини. Вже в імені головного героя — Крістофора Таубеншляґа — зашифровано ключову ідею роману: Христофор грецькою — «той, що несе Христа», Таубеншляґ з німецької перекладається як «голуб’ятня». Кожна людина носить у собі Христа — іскру Божу, безсмертну душу, символом якої є голуб. Та часто ми навіть не замислюємося, яке скарб ми зберігаємо у серці, й запираємо свою душу в клітку-голуб’ятню. «Білий Домініканець» — оповідь про людину, що шукає шлях із темних лабіринтів незнання в світ справді Живих, до переможної час формули «VIVO», «Я Живу».