Що потрібно відмінному артефактору, який усунув загрозу майбутньої імперії? Нарешті спокійно зайнятися улюбленою справою. Я обдурив саму смерть і повернувся в славне місто на Неві, яке ми з царем збудували разом. Хай минуло триста років і все змінилося. Хай я опинився в тілі молодого графа з скандальною репутацією. Я досі артефактор, я вдома—і тепер можу стати ще сильнішим. Ось тільки розберуся з деякими проблемами й приб’ю кількох особливо настирливих дворян...
Примітка автора: Це легка, соковита й неспішна історія. Тут смакують деталі, люблять смачно поїсти й думати, перш ніж робити. Тут благородство не порожній звук, як і етикет. Так, можна і по мордахах отримати, але всі ми люди зі своїми слабкостями! Герой врівноважений, розумний і спокійний. Він не має наміру ні страждати, ні “проперти через силу”. До складнощів ставиться з інтересом і позитивом, а до жіночої статі — з повагою. P.S. Перетин Вознесенського з серією "Аристократ на отдыхе" узгоджено. Алекс Рудін мій хороший друг і читав чернетку, йому сподобалися Прохор і дід, тож з мого дозволу він додав їх у свою історію. Наші світи різні, але старики прекрасні всюди :)