У кожного тіла своя історія, життя в картинках, які можуть прочитати лише Бібліотекарі. Мертвих називають Історіями, а величезний простір, де вони спочивають, — Архівом. Уперше тато привів сюди Маккензі Бішоп чотири роки тому, коли їй було дванадцять.
Вона була налякана, але хотіла довести самій собі, що здатна на це. Тепер тато мертвий, і Мак стала тим, ким колись був він: безжальним Хранителем, чиє завдання — стежити, щоб Історії, часто жорстокі, не прокидалися й не намагалися вибратися назовні. Через свою роботу їй доводиться брехати людям, яких вона любить, і вона знає ціну страху — корисного засобу, щоб залишатися живою.
Бути Хранителем не просто небезпечно, це ще й постійне нагадування про тих, кого Мак втратила. Смерть батька сама по собі була тяжкою, але тепер, після смерті молодшого брата, Мак починає замислюватися про межу між життям і смертю, сном і пробудженням. Мертвих в Архіві не можна турбувати. І все ж хтось цілеспрямовано змінює Історії, стираючи важливі розділи. Якщо Мак не зможе скласти докупи те, що залишилося, впаде сам Архів.
У цьому заворожливому романі, створеному багатою уявою, Вікторія Шваб розкриває тонкі межі між минулим і теперішнім, любов’ю і болем, довірою й обманом, нестерпною втратою та нелегким спокутуванням.