Робот-відлюдник Добрійци, провівши в пустелі шістдесят сім років у роздумах, вирішив нести допомогу ближнім. У відповідь конструктор Клапауці розповів Добрійцю історію про езерсерців — істот, що досягли Найвищого Ступеня Розвитку. Езерсерці свого часу також вирішили оселяти всіх щастям, не порушуючи ідею вищого блага. Вони перепробували всі способи по черзі — обрушували на планети потоки багатств, потопи ситості й надлишку, давали добрі поради. Але поняття про щастя в усіх різне: хтось прагне переваги Кайфу над Довгом, а інші — Довгу над Кайфом. І на додачу Клапауці зайнявся виробництвом ал ітруїзину — препарату, що забезпечує перенесення будь-яких відчуттів, емоцій і переживань від того, хто відчуває їх безпосередньо, на всіх інших у радіусі до п’ятисот локтів. Алтруїзін мав внести в будь-яке суспільство дух братерства, єднання та глибокої симпатії. Та сталося, як виявилося, дещо інакше…