Російська імперія посилено готується до вже близької світової війни. Біля добудованих стінок верфей стоять найновіші лінкори, армія в прискореному темпі тренується перед майбутніми битвами, але найголовніше імператриці Ользі вдалося сформувати нове видання Антанти — не на плутанині двосторонніх угод, а на одному багатосторонньому договорі, в якому чітко прописані зони відповідальності сторін. Цього разу російська армія діятиме строго відповідно до довоєнних планів і виключно з власних інтересів, а питання Чорноморських проток має бути вирішене ще задовго до того, як на європейських полях загуркочуть гармати. При цьому чіткий і стрункий план уже принаймні один раз виявився грубо порушеним, і поки ніхто не знає, чи буде це порушення на добро. Йдучи в вимушену відставку, болгарський князь Фердинанд зрікається не лише себе, а й усіх своїх дітей. А на болгарський престол, після певних перестановок, обирають чоловіка сербської принцеси Олени (майже королеви) Михайла Олександровича Романова, за сумісництвом улюбленого брата російської імператриці. Це рішення болгарських депутатів-електоів рівнозначне цебру гасу, щедро влитого на тліючі вуглинки балканської політики.