Грудень 1992 року. Перша річниця незалежності Росії — країни, від якої для більшості громадян уже майже нічого не залежить.
І хай ти не рахуєш кожну копійку, збираючи дріб’язок на молоко й хліб, а процвітаєш і відносиш себе до легендарного середнього класу — жодної ролі це не грає. У будь-який момент можуть підійти міцні хлопці в шкіряних куртках, і далі — як пощастить — аж до пари пострілів впритул і неглибокої могилки в лісосмузі.
Самотньому не вижити. Виживуть лише найорганізованіші спільноти.