+1 (Плюс один)

Що таке «маленька проза» Євгена Гришковця? Це коли тобі, власними ж словами, розповідають твої ж думки про тебе самого. І про твоє життя. І неможливо встояти перед чарівністю автора та його мовою. І навіть самого себе часом починаєш відчувати його співавтором. А тому, що перед тобою великий майстер своєї справи — ЄВГЕНІЙ ГРИШКОВЕЦЬ.

Спектакль починається з фрази «Мене ніхто не знає», і варто зазначити, що це не просто хитрунство. Адже Гришковця знають справді дуже багато хто, але ніхто з них — і навіть найрідніші — не знають найпотаємніших почуттів і думок. Далі виникає питання: а чи потрібно, щоб усі навколо постійно знали, про що думає людина? Гришковець докладно розглядає теми самотності та щастя. Він також розповідає про бажання недосяжного всезагального кохання та про те, які подвиги треба здійснити, щоб хоч трохи його отримати. Можливо, «+1» — це найсповідальніший монолог Євгена Гришковця.