Три роки після прощання з друзями та повернення у рідний світ Капон рідко згадує, що колись був сталкером. Він знову став програмістом Андрієм Кожуховим, або, як колись назвав його письменник Васюта, «хакером у хорошому сенсі цього слова». Але колишніх сталкерів не буває. Тим більше тепер, коли нинішня робота Капона напряму пов’язана з логічним блоком, подарованим йому кібером Заном, завдяки якому хакер і колеги створили суперкомп’ютер із штучним інтелектом — ІРу. Та й деякі дивні, тривожні події змушують Кожухова зрозуміти: Зона Півночі нікуди не зникла — медведів довкола секретного містечка стає надто багато; раптом відмовляють гальма його вірного позашляховика, що мало не коштувало йому життя; й ніби іноді він читає чужі думки… Але найжахливіше — одразу кільком людям, включно з самим Андрієм, починає снитися один і той самий сон до дрібниць: вибух Кольської атомної електростанції, яка зовсім поруч. Хіба не час згадати сказане ще в давнину: «Бійтеся данайців, що приносять дари»?