У романі «Золоте часо» переплітаються три реальності: оселя богів, багато в чому схожа на сьогоднішню цивілізацію; світ людей, що живе за законами племен залізної доби; і країна мертвих — Буни. Між небом і землею тече велика ріка Сэгэде: у ній тече не вода, а саме час, і вступати в її потік дозволено лише шаманам — камам.
Одного разу юній камсі доводиться вирушити на пошуки безслідно зниклої попередниці, проходячи через усі три світи. Поступово вона відкриває, що події в кожному з них відгукуються в інших: літак із світу богів опиняється серед людей, а мамонти, знайдені на цвинтарі богів, загадково пов’язані з оленями-хелі, що зникли зі світу мертвих.
Тим часом Сэгэде стрімко міліє. Наближається кінець часів — межа, за якою історія має початися заново, роблячи чергове коло.