Змій Ессексу

Кінець XIX століття, науково-технічний прогрес набирає обертів, точаться палкі суперечки з медичних питань. Емансипована вдова Кора Сіборн після смерті чоловіка вирішує покинути Лондон і перебратися до затишного села в графстві Ессекс, де місцевим вікарієм служить Вілл Ренсом. Уже котрий день село схвильоване чутками про міфічного змія, що з'явився в навколишніх болотах і живиться людською плоттю. Кора, захоплена натуралістка й ентузіастка наукового знання, не вірить у жодних казкових драконів і вирішує відшукати причину дивних оповідок. Вона вважає, що змій — це просто невідомий науці вид плазуна, який слід описати для наукових цілей. Вікарій же бачить у паніці, що охопила його паству, загрозу вірі й тому теж прагне якомога швидше з'ясувати правду. Рухаючись до істини з різних боків, переконані супротивники виявляються втягнутими в дивну й таємничу історію. Вишуканий, розумний, із літературною грою роман набуває найрізноманітніших подоб — то детективу, то любовної історії, то й роману звичаїв. Сара Перрі вправно балансує на межі між вікторіанським і модерністським романом: у її творі читач знайде і дотепних діккенсівських злидарів, і любовні сцени (так, точнісінько як у Лоуренса), і поетичні описи природи, які стилістично, мабуть, ближчі до Гамсуна чи Тургенєва. Перрі не йде за якоюсь однією традицією: вона її переосмислює. Водночас роман не справляє враження стилістичної чи сюжетної мішанини — радше це фантазія на історичні теми, але фантазія повнокровна й жива.