Жінка за кермом, господиня однорічного далматинця, їде трасою й дуже нервує: на дорогах затори, а сьогодні їй ніяк не можна запізнитися. Утім дивом добирається вчасно, виходить із машини й просто на вулиці холоднокровно розстрілює якогось чоловіка та його таксу. Жінка робить це не зопалу від роздратування — а тому, що це її робота. Вона — професійна наймана вбивця. Так починається низка дедалі кровожерніших злочинів, скоєних серед білого дня й абсолютно необґрунтованих. Вбивця навіть особливо не ховається, але паризька поліція все одно в безвиході. Нікому й на думку не спадає запідозрити шановну вдову, колишню героїню французького Опору — а тим часом вона продовжує свою справу, занурюючись дедалі глибше в дуже самотній божевільний стан, наводячи жах не лише на жертв, а й на замовників, і знову та знову виходячи сухою з води…
Французький письменник і сценарист П’єр Леметр — блискучий стиліст і тонкий психолог, улюбленець читачів і критиків, лауреат Гонкурівської премії та інших престижних нагород за роман «До побачення там, нагорі», прощається з жанром нуару, уперше публікуючи свій найперший роман — жахливу й заворожливу історію жорстокості, старіння, самотності та безумства.