Злі дива

Сибіряки — особливий народ. Загартований. Наповнений енергією диких лісів і бурхливих річок. Кажуть, серед них трапляються люди дивні, наділені неймовірними здібностями. Матеріалісти поблажливо усміхаються: «Це лише міфи!» Але автор цієї книги зібрав і записав яскраві свідчення незрозумілих злих чудес, у які мимоволі починаєш вірити…

Улітку 1944 року, в перерві між боями, двоє розвідників — сибіряк Гриньша Лезних і Коля Бунчук — одночасно запали на привабливу старшу медслужби Аглаю. Красуня тримала гарячих хлопців на пристойній відстані й не обирала. Гриньша невдовзі відкрив, як кажуть, другий фронт і почав навідуватися до іншої молодички. Аглая дізналася про це й влаштувала скандал. Гриньша вирішив, що це Коля Бунчук зізнав його з ревнощів, і кинувся на товариша з кулаками. Їх тоді ледь розборонили. А вранці Бунчуку раптом стало зле, його віднесли в госпіталь, де й виявили дивну рожеву смугу шириною в три пальці, що облямовувала груди нещасного. Лікарі не могли зрозуміти, що з ним, і незабаром боєць помер у муках.

До командира розвідроти прибіг його товариш — особист Веня Трофімов, сибіряк, між іншим. Заcмaтився з ним наодинці й розповів свою версію того, що сталося. Добре, що не було свідків. Чесне слово, обоє б опинилися в божевільні…