Злий деміург

У есе «Злий деміург» Чоран показує зло не як бліду подобу добра, а як повноцінну, самодостатню силу, що керує світом. Він відмовляється визнавати благого створителя та його рятівне призначення, стверджуючи порожнечу й примарність існування, де людина безперервно тримається на межі — будь-якої миті демонічний володар може заволодіти її душею.

У книзі «Злий деміург» Чоран розмірковує про зло як про незалежну й могутню стихію, рівну добру. Злий деміург постає творцем і господарем світу, зараженого злом. Автор не вірить у доброго творця й не приймає обіцянку спасіння; натомість він обстоює думку про порожнечу та ілюзорність життя, в якому люди завжди лише на кроці від того, щоб злий деміург підкорив собі їхні душі…