Зимовий ранок

Вірш у різному виконанні

Мороз та сонце; день чудесний!
Ще ти дрімаєш, друже пречудний—
Час, красуне, прокинься:
Відкрий зімкнуті від насолоди очі
Назустріч північній Аврорі,
Стань зорею Півночі!

Увечері ти пам’ятаєш: хуртовина лютувала,
Тьма носилась по мутному небі;
Місяць — як бліде плям’я,
Жовтів крізь темні хмари,
І ти, сумна, сиділа —
А нині..... глянь у вікно:

Під блакитними небесами
Великолепними килимами,
Сніг лежить, блискучий на сонці;
Прозорий ліс лише чорніє,
І ялина крізь іній зеленіє,
І річка під льодом блищить.

Уся кімната янтарним блиском
Осяяна. Веселим тріском
Тріщить топлена піч.
Приємно думати біля лежанки.
Та знай: чи не наказати в санки
Запрягти булану кобилу?

Ковзаючи по ранковому снігу,
Друже милий, віддамося бігу
Нетерплячого коня
І завітаємо в поля пусті,
У ліси, що недавно були такі густі,
І на берег, дорогий для мене.