Уявіть, що героїня шекспірівської п’єси залишилася жива, але без Ромео. Як би вона виглядала в зрілому віці?
Можливо, вона була б схожа на Юлію з нового твору Віри Коло́чкової — жінку, яка стала вдовою ще до народження свого сина.
Чи хотіла б Джульєтта знову випробувати кохання, або ж жила б спогадами про своє загублене кохання?
Якою була б її осінь? А зима? Що може бути сумнішим… ніж зима Джульєтти?
Юлія — сильна й стійка жінка, яка сама виховала сина, — давно відмовилася від мрій про кохання, не очікуючи його...
Та кохання, наче підсніжник, що пробився крізь сніг під час відлиги, проросло в її душі й розтопило лід, який заморозив її серце.