У маленькому, забутому Богом містечку живе юнак на прізвисько Хорьок. Неповна сім’я — мати алкоголічка, і хлопець виховує себе сам, як уміє. Дорослішаючи, він стає жорстоким і мстивим: силою бере те, чого інші не хочуть або не можуть йому дати. Але в якийсь момент він відкриває в собі дивну й лякаючу особливість — він може розмовляти з Богом і той його чує.
Правда, Бог Хорька — це не церковний Бог, не Бог обрядів і ритуалів, а природний, простий і всеосяжний Бог, який був у людства ще до початку релігій. Алешковський у своєму романі ставить болісне й дуже щире запитання: чи може чудовисько заслужити божественну красу за життя? Чи правильно це, чи має так бути? А якщо має, то хто тоді несе відповідальність за біль, заподіяний людиною іншій людині?
Роман «Життєпис Хорька» кілька років тому був фіналістом премії «Російський Букер», а сьогодні переведений німецькою й добре відомий європейському читачеві. Самобутнє бачення світу, передане автором через героя, допоможе інакше поглянути на протиставлення Добра і Зла та проникнутися до неординарного героя, якщо не любов’ю, то співчуттям і симпатією.