Борис Костянтинович Зайцев — видатний російський письменник із нелегкою долею. Отримавши визнання й популярність ще в дореволюційній Росії, у 1922 році він покинув батьківщину й майже 50 років провів в еміграції. Вплив релігійно-філософського напряму Н. Бердяєва та Л. Шестова, з якими він підтримував близькі стосунки, позначився на таких його творах, як «Афон», «Валаам», «Житіє преподобного Сергія». Хоча Б. Зайцева називають імпресіоністом у прозі, традиції російської реалістичної літератури залишалися для нього першорядними. Любов’ю та повагою до російської класики пройнята літературна біографія «Життя Тургенєва».